все дуже просто
Все дуже просто і до болю складно.
Сказати правду – і лишитися одній.
А час летить – лишаються лиш згадки.
Кому це треба? Мабуть лиш мені одній!
Усі ідуть, минають разом з часом.
Лиш я, в останнє дочитаю лист.
Осінній лист до-долу тихо падав.
Він тихо падав – я ж, летіла в вись.